інвалюта

ІНВАЛЮ́ТА, и, ж.

Скорочення: іноземна валюта.

Випуск облігацій державної позики здійснювався через валютний, фондовий і кредитний канали та забезпечувався отриманням Нацбанком еквівалентного обсягу інвалюти або ліквідних інструментів (з навч. літ.);

Промовець додав, що в Україні є всі можливості для налагодження виробництва вітчизняного препарату радіоактивного йоду, який досі закуповують за інвалюту в інших країнах (із журн.);

Ціна одного літака “Руслан” в інвалюті – 150 мільйонів доларів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інвалюта — інвалю́та іменник жіночого роду іноземна валюта Орфографічний словник української мови
  2. інвалюта — -и, ж. Іноземна валюта. Великий тлумачний словник сучасної мови