інвалідка

ІНВАЛІ́ДКА, и, ж., розм.

1. Жін. до інвалі́д.

Інвалідка довго піднімалася до старенької похилої церкви, постійно відпочиваючи та переводячи дух, щось наче згадувала (Є. Гуцало);

Так і лишилися [ми] з інвалідкою Лінкою в цій квартирі (із журн.).

2. Те саме, що Інвалі́дний візо́к (див. візо́к).

Не стало Кирила (їхав .. на своїй інвалідці та з містка у бакай і шугонув) (В. Дрозд);

Такий автомобіль – ідеальна інвалідка: якщо запустити у виробництво, попит був би (із журн.).