інвективний
ІНВЕКТИ́ВНИЙ, а, е, книжн.
Стос. до інвективи.
Інвективна лексика – це мова лайок та образ, що відображає семантику статевого символізму (з наук. літ.);
Інвективна мовленнєва стратегія передбачає розрядку в конфлікті за допомогою прямої вербальної агресії (з наук.-попул. літ.);
Виявом антикультури спілкування є порушення норм мовленнєвого етикету. Найбрутальнішим із них є вживання інвективної лексики (з навч. літ.);
Інвективна промова.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інвективний — інвекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- інвективний — -а, -е. Прикм. до інвектива. Великий тлумачний словник сучасної мови