інвертор
ІНВЕ́РТОР, а, ч.
1. Пристрій для перетворення постійного електричного струму на змінний.
Імпульсні інвертори малої та середньої потужності працюють на комутаційних приладах (з наук.-попул. літ.);
Он бачиш, отам у глибині, на сплетінні дротів і трубок, видніються дві невеличкі детальки, яскраво пофарбовані. То електричні інвертори (І. Росоховатський);
Електромашинний інвертор;
Електронний інвертор.
2. інформ. Логічний елемент цифрової обчислювальної техніки, що виконує операцію логічного заперечення.
У конструкторському бюро швидко розробили транзисторно-резисторний інвертор для використання в логічних інтегральних мікросхемах цифрових ЕОМ (із журн.);
Тиристорний інвертор.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інвертор — Инвертор — invertor — Inverter, Negator, Invertor, Wechselrichter, Umkehrröhre — 1) Пристрій для перетворення постійного електричного струму на змінний. 2) Електронний пристрій з одним входом і одним виходом, у якому вихідний сигнал виникає, якщо немає сигналу на вході. Гірничий енциклопедичний словник
- інвертор — інве́ртор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- інвертор — -а, ч. 1》 Пристрій для перетворення постійного електричного струму на змінний. 2》 Пристрій, який реалізує логічне заперечення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інвертор — інве́ртор (від лат. inverto – змінюю, перетворюю) 1. Пристрій для перетворення постійного електричного струму на змінний. 2. Електронний пристрій з одним входом і одним виходом, у якому вихідний сигнал виникає, якщо немає сигналу на вході. Словник іншомовних слів Мельничука