інгерентний

ІНГЕРЕ́НТНИЙ, а, е, книжн.

Внутрішньо притаманний, властивий.

Слова “іноземний” та “іноземець” не мають інгерентних, тобто спочатку властивих, незалежно від контексту, негативних конотацій (з навч. літ.);

Інгерентна експресивність;

Інгерентна лексика.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me