інгерманландці

ІНГЕРМАНЛА́НДЦІ, ів, мн. (одн. інгерманла́ндець, дця, ч.; інгерманла́ндка, и, ж.).

Корінне населення етнокультурного та історичного регіону, розташованого на берегах Неви, обмеженого Фінською затокою, річкою Нарвою і Чудським озером.

Інгерманландці є народом фінського походження, що проживав багато сторіч на території від Нарви і до Ладозького озера (з наук.-попул. літ.);

У ХІХ ст. зросла самосвідомість інгерманландців, постали вчительська семінарія, школи, бібліотеки, хор (з навч. літ.);

Назву свою інгерманландці пов'язують з ім'ям шведської королеви Інгегерди – дочки конунга Олофа, яка стала дружиною князя Ярослава (із журн.).