індексувати
ІНДЕКСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.
1. фін. Здійснювати, проводити індексацію (у 1 знач.).
Коли вкладник доручає для збереження “енну” кількість грошей, банк при будь-якому зниженні курсу національної валюти індексує цю суму і виплачує невеликі проценти (з газ.);
Уряд країни повинен постійно враховувати рівень інфляції та відповідно індексувати мінімальний рівень заробітної плати в державі (з газ.);
Індексувати банківські вклади.
2. інформ. Проставляти індекси (у 3 знач.).
Поля логічного типу не можуть бути ключовими, але їх можна індексувати (з наук. літ.);
Деякі сучасні пошукові системи можуть аналізувати та індексувати різні формати опублікованих періодичних та неперіодичних видань (із журн.);
Індексувати слова в тексті.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індексувати — індексува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- індексувати — -ую, -уєш, недок., перех. Позначати що-небудь за допомогою індексу. Великий тлумачний словник сучасної мови