1. Словник української мови у 20 томах

індемнітет

ІНДЕМНІТЕ́Т, у, ч.

1. політ. Положення про свободу виступів і голосування в парламенті, на підставі якого не допускається притягнення депутата до відповідальності за його парламентську діяльність.

У своїй діяльності депутатові гарантовано індемнітет, який дозволяє йому виступати з будь-якими ініціативами та брати участь у різних дискусіях, не несучи прямої відповідальності за них (крім наклепу та особистої образи) (із журн.);

Депутатський індемнітет.

2. фін., юр. У міжнародному праві – відшкодування втрат; компенсація.

Зловживання індемнітетом, так само як і будь-яким іншим правом, обмежено напрацьованими основами міжнародного права (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індемнітет — рос. индемнитет (від латин. indemnitas (indemnitatis) — відшкодування збитків, беззбитковість) — 1. У міжнародному праві — відшкодування втрат. 2. В Англії звільнення парламентським актом міністрів від відповідальності за порушення ними конституції. Eкономічна енциклопедія
  2. індемнітет — індемніте́т іменник чоловічого роду відшкодування збитків — у міжнародному праві Орфографічний словник української мови
  3. індемнітет — (англ. іпdemnity) міжнародному праві – відшкодування втрат. Економічний словник
  4. індемнітет — -у, ч. У міжнародному праві – компенсація, відшкодування збитків. Парламентський індемнітет — а) привілей депутатів парламенту, що полягає у їх невідповідальності за певні дії (заборона переслідування депутата за будь-які дії... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. індемнітет — індемніте́т [від лат. indemnitas (indemnitatis) – відшкодування збитків] 1. У міжнародному праві – відшкодування втрат. 2. В Англії звільнення парламентським актом міністрів від відповідальності за порушення ними конституції. Словник іншомовних слів Мельничука