індиковий
ІНДИ́КОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до інди́к 1.
Похвалив нитки їжак, що саме поспішав кудись повз індикову оселю (із журн.).
2. у знач. ім. інди́кові, вих, мн. Родина птахів ряду куроподібних.
Індикові живуть переважно в лісостепових районах, живляться рослинною їжею (з наук. літ.);
Поширені два роди індикових: індик звичайний, від якого походить індик свійський, та індик вічкастий (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me