індиковий

ІНДИ́КОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до інди́к 1.

Похвалив нитки їжак, що саме поспішав кудись повз індикову оселю (із журн.).

2. у знач. ім. інди́кові, вих, мн. Родина птахів ряду куроподібних.

Індикові живуть переважно в лісостепових районах, живляться рослинною їжею (з наук. літ.);

Поширені два роди індикових: індик звичайний, від якого походить індик свійський, та індик вічкастий (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me