індол
ІНДО́Л, у, ч., хім.
Органічна сполука у вигляді безбарвних кристалів з неприємним запахом (застосовується у парфумерії, синтезі деяких препаратів).
Усі проміжні продукти окиснення індолу не мають запаху (з наук. літ.);
Отруйні речовини можуть бути результатом гниття білка (індол, фенол, скатол), такі речовини утворюються в процесі обміну речовин або надходять в організм з їжею (із журн.);
Утворення індолу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індол — індо́л іменник чоловічого роду органічна сполука Орфографічний словник української мови
- індол — -у, ч. Отруйна органічна сполука, яка утворюється в організмі людини і тварин у результаті життєдіяльності кишкової мікрофлори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- індол — індо́л [від інд (иго) та ...ол] органічна гетероциклічна сполука; безбарвні кристали з неприємним запахом. Застосовують у парфюмерії, синтезі деяких препаратів. Словник іншомовних слів Мельничука