індукування

ІНДУКУВА́ННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. індукува́ти.

Способи індукування електрорушійної сили постійного струму та відповідні пристрої для його отримання мають основою роторні обмотки та особливості їх розміщення в генераторі (з наук.-попул. літ.);

За допомогою змінного магнітного поля відбувається індукування сильних магнітних потоків, що спричиняють продукування струму (з навч. літ.);

Якщо в центральній нервовій системі виникає збудження в певному нервовому центрі, то навколо вогнища порушення наявне індукування гальмівного процесу (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індукування — індукува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. індукування — -я, с. Дія за знач. індукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови