індуїст

ІНДУЇ́СТ, а, ч.

Послідовник індуїзму.

Мета відвідування храму – можливість благоговійного споглядання статуї бога, відчуття належності до божественної величі. За це право індуїсти залишають у храмі свої підношення (з навч. літ.);

Індуїсти звинуватили компанію в тому, що на упаковці картоплі фрі містилося неправдиве маркування цієї страви як вегетаріанської (із журн.);

Понад 260 млн буддистів – вегетаріанці, індуїсти – не їдять яловичини, мусульмани – свинини, тому в регіонах поширення цих релігій через конфесійні погляди не можуть розвиватися певні галузі тваринництва (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індуїст — індуї́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. індуїст — -а, ч. Послідовник, прихильник індуїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови