інжекція

ІНЖЕ́КЦІЯ, ї, ж.

1. техн. Впорскування палива (горючої суміші) у камеру згоряння двигуна.

У вторинній інжекції палива створюється відновлювальне газове середовище, в якому виниклі біля первинних пальників сполуки оксидів азоту реагують з азотом (з навч. літ.);

Інжекція палива у двигун вимагає особливих пристроїв (із журн.);

Пристрій інжекції палива для турбореактивного двигуна.

2. техн., фіз. У напівпровідниковій техніці – введення носіїв заряду в ділянку, де вони не є основними.

У тунельному транзисторі на відміну від звичайного польового активного елемента сучасних мікросхем – канал контролюється за допомогою квантового тунельного ефекту, а не інжекції заряду (з наук.-техн. літ.);

Поляризація у середніх полях неоднорідна вздовж товщини зразка внаслідок інжекції зарядів та розділення власних носіїв заряду (з наук.-техн. літ.).

3. фіз. Введення пучка заряджених частинок у прискорювач для пришвидшення його дії.

Залишається надзвичайно перспективною ідея про інжекцію релятивістського електронного пучка в плазму як альтернативного методу нагріву (з наук. літ.).

4. заст. Ін'єкція.

Ще на початку ХХ ст. інжекції хворому робили за допомогою досить складних медичних інструментів (із журн.).

5. техн. Впорскування суспензії в рознімну форму для виготовлення фасонних виробів.

Поступово на заводі почали впроваджувати інжекцію, що стало можливим після закупівлі необхідного італійського обладнання, і це істотно механізувало процес виготовлення деталей до нових опалювальних систем (із журн.).

△ (1) Кріоге́нна інже́кція, хім. – насичення рідин діоксидом вуглецю або рідким азотом.

Кріогенна інжекція набула свого особливого розвитку в кінці ХХ – на початку ХХІ ст., коли промислово освоїли виробництво різноманітних напоїв у металевих банках, пластикових пляшках тощо (з навч. літ.).