інкарнація
ІНКАРНА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Відповідно до східної філософії – втілення душі в матеріальне (перев. людське) тіло.
Інкарнація душі в щось інше пов'язується з уявленнями про її самостійне існування (з навч. літ.).
2. За різними віруваннями – матеріальне втілення бога, божого духу і т. ін.
Християнська ідея інкарнації якнайтісніше пов'язана з проблемою слова (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інкарнація — Утіленість, див. реінкарнація Словник чужослів Павло Штепа
- інкарнація — інкарна́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інкарнація — -ї, ж. 1》 Прояв духу, душі у матеріальному тілі (напр., Бога, Божественного Духа у Христі); термін багатьох релігійних учень. 2》 мед. Загоювання, затягнення (про рану). Великий тлумачний словник сучасної мови