інкарнованість

ІНКАРНО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. інкарно́ваний 2.

Інкарнованість сукупної соціальної людини, розвинена ідея про зміну моделей культури в динаміці західно- та східнохристиянської цивілізацій – визначальні проблеми сучасної психології творчості (з наук. літ.);

Романтики висловили здогад, що людське буття незмірно багатше від соціального виміру. Індивідові тісно в наявному історичному просторі, а інкарнованість душі за допомогою уяви переносить людину в інші виміри (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me