інкогерентний

ІНКОГЕРЕ́НТНИЙ, а, е, мед.

Стос. до інкогеренції.

Якщо мислення має інкогерентний характер із певними замиканнями, то відповіді часто бувають не за темою питання, наявна відмова від продовження діалогу (з наук.-попул. літ.);

Тривалість втраченого в пам'яті часу в особливих випадках шизофренії охоплює від кількох хвилин до десятків годин, особливо за хаотичного (інкогерентного) мовно-рухового збудження і розгубленості хворого (з навч. літ.);

Основною ознакою інкогерентного мислення є втрата здатності до утворення асоціативних полів, виникнення вегетативної реакцiї, iлюзорного обману (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкогерентний — -а, -е. Неоднорідний, негармонічний; незв'язаний; непослідовний. Великий тлумачний словник сучасної мови