інкорпоративний

ІНКОРПОРАТИ́ВНИЙ, а, е.

Стос. до інкорпорації.

Наслідком інкорпоративної політики Петра I на Дону було зростання народного опору (із журн.);

У лінгвістиці поняття “інкорпоративний” уперше виділив В. фон Гумбольдт (з навч. літ.);

Деякі галузі законодавства вимагають інкорпоративного опрацювання, посилення статей одних законів іншими (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інкорпоративний — -а, -е. Стос. до інкорпорації. Великий тлумачний словник сучасної мови