інкреція
ІНКРЕ́ЦІЯ, ї, ж., фізл.
Виділення інкретів певною групою залоз організму людини й тварин.
Інкрецію часто провокує підвищення активності окремої групи залоз організму людини й тварини (з навч. літ.);
Інкреція залозами травлення.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інкреція — інкре́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- інкреція — -ї, ж. Утворення й виділення гормонів (інкретів) залозами внутрішньої секреції безпосередньо в кров або лімфу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інкреція — інкре́ція (лат. incretio – виділення, від incerno – просіюю) виділення певною групою залоз організму людини й тварин особливих фізіологічно активних речовин (гормонів) безпосередньо в кров або лімфу. Інша назва – внутрішня секреція. Словник іншомовних слів Мельничука