інноватика

ІННОВА́ТИКА, и, ж.

Галузь знань із методології й організації інноваційної діяльності.

На сьогодні інноватика становить окрему галузь знань, у якій спеціалізуються економісти, соціологи, інженери, психологи, юристи, менеджери (з наук.-попул. літ.);

Інноватика вивчає закономірності процесів розвитку, формування новацій, нововведень, механізмів управління змінами, подолання опору нововведенням та ін. (з навч. літ.);

Єдність принципів системності, інтегративності та модульності є методологічним ґрунтом педагогічної інноватики як міждисциплінарного наукового напряму (із журн.).