інокульований
ІНОКУЛЬО́ВАНИЙ, а, е, біол.
Дієпр. пас. до інокулюва́ти.
Симбіотичні властивості, фотосинтез та продуктивність рослин гороху, інокульованих стійкими до мінерального азоту клонами бульбочкових бактерій, виявляються за два-три тижні до їхнього цвітіння (з наук. літ.);
Опромінення виявлено в огірків, інокульованих спеціальним розчином зі значною домішкою азоту (з наук.-попул. літ.);
Личинки інфікували годуванням інокульованими листочками картоплі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інокульований — інокульо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- інокульований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до інокулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови