інопланетянин

ІНОПЛАНЕТЯ́НИН, а, ч.

Житель інших планет (у науково-фантастичній літературі, кіно і т. ін.).

Він був з'єднаний з тілом астронавта тисячами невидимих каналів, що передавали всі дотики, всі пахощі, всі звуки, – це була, власне, друга тілесна оболонка інопланетянина, яка не боялася ні космічного холоду, ні радіації, ні вакууму, ні тиску в тисячі атмосфер (А. Дімаров);

Інтерв'ю з місцевими жителями, які бачили інопланетян, Банзай вирішив не читати, а викинув газету до сміття (Любко Дереш);

Учені ніяк не могли зрозуміти, як древні єгиптяни з багатотонних плит складали велетенські піраміди... Це і тепер, маючи новітні технології, неможливо... Ну, і різні версії були... І що зниклі атланти руку приклали, й інопланетяни... (Люко Дашвар);

Аналіз хронології знайдених пам'яток дає підстави для висновку, що палеоконтакт з інопланетянами відбувся протягом останніх 20–30 тисяч років (з газ.);

* У порівн. – Ти тут сидиш, наче інопланетянин, слухаєш і не чуєш, дивишся і не бачиш, і всі ці слова нічого для тебе не означають (із журн.).