інсигнії

ІНСИ́ГНІЇ, ій, мн.,

іст. Зовнішні знаки могутності, влади або сану; в Україні – клейноди.

Коли козаки перейшли через сторожу, подалися до шатра, де була уряджена каплиця, було наказано принести всі інсигнії гетьманської гідності (з наук.-попул. літ.);

Інсигнії римських імператорів, запозичені, як сьогодні вважають, в етрусків, складалися із золотої корони, крісла зі слонової кістки та 12 лікторів (з навч. літ.);

Новообраному гетьману старшини вручали інсигнії, або ж клейноди. У першу чергу булаву й бунчук (з публіц. літ.).