інституціональність

ІНСТИТУЦІОНА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., політ., юр.

Властивість за знач. інституціона́льний.

Не всі соціальні ролі всередині інституту сім'ї мають інституціональність, адже поганий хлопчик або мамин маленький помічник – це індивідуальні ролі в сім'ї, але вони не інституціоналізовані, а син чи дочка – це інституціоналізовані ролі (з наук. літ.);

Інституціональність теорії розвитку національної економіки слід розглядати як сукупність учень, що синтезують роль соціальних, правових, організаційних відношень (з публіц. літ.);

Постмодерністські підходи до суспільного життя, до моделей людської поведінки відкривають простір для більш гнучких форм соціальних зв'язків, протистоять догматичним версіям раціональності, уніфікації, заперечують тиск, силу, ієрархію, інституціональність, офіційність (із журн.).