інституціювання
ІНСТИТУЦІЮВА́ННЯ, я, с., політ., юр.
Дія за знач. інституціюва́ти.
Відбулося інституціювання таких нових актів управління, як директивні листи та інші регуляторні акти, видання яких здійснюють під постійним контролем державної влади (з мови документів);
В Україні за роки незалежності були зроблені перші кроки для інституціювання демократичної децентралізації в плані створення правової основи для її функціонування (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me