інституціюватися
ІНСТИТУЦІЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок і док., політ., юр.
1. Те саме, що інституціоналізува́тися 1.
Соціальні відносини – основний елемент соціального зв'язку в суспільстві, тому з часом інституціюються (закріплюються у вигляді сукупності юридичних норм, що регулюють соціально-правові відносини) (з наук.-попул. літ.).
2. тільки недок. Пас. до інституціюва́ти.
Статус науки в державно-правовому полі обов'язково інституціюється правовими актами для належного забезпечення авторських прав на відкриття, патенти та ін. (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me