інструментованість

ІНСТРУМЕНТО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до інструменто́ваний.

Слухові образи превалюють у ранній творчості В. Стефаника. “Музична інструментованість” його новел помітна і на рівні композиційному, і в синтаксичній будові фрази, діалогу (з наук.-попул. літ.).