інсулінорезистентність

ІНСУЛІНОРЕЗИСТЕ́НТНІСТЬ, ності, ж., мед.

Недостатня біологічна активність клітин на дію інсуліну за достатньої його концентрації в крові.

Доведено, що інсулінорезистентність є основою станів, пов'язаних із виникненням цукрового діабету та прогресуванням атеросклерозу (з наук.-попул. літ.);

Інсулінорезистентність розвивається, коли клітини не сприймають інсулін, порушується біологічна відповідь тканин організму на дію інсуліну (з навч. літ.).