інтелектуалка

ІНТЕЛЕКТУА́ЛКА, и, ж., розм.

Жін. до інтелектуа́л.

Ось нова мода пішла серед дівчат: носити окуляри. Начепить, хай навіть із звичайного скла, аби тільки видаватись інтелектуалкою... (О. Гончар);

Неля змінилася до невпізнання. Вдавала тепер із себе велику інтелектуалку, ходила по хаті, накинувши на плечі мамину хустину (Любко Дереш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтелектуалка — -и. Жін. до інтелектуал. Великий тлумачний словник сучасної мови