інтелектуалка
ІНТЕЛЕКТУА́ЛКА, и, ж., розм.
Жін. до інтелектуа́л.
Ось нова мода пішла серед дівчат: носити окуляри. Начепить, хай навіть із звичайного скла, аби тільки видаватись інтелектуалкою... (О. Гончар);
Неля змінилася до невпізнання. Вдавала тепер із себе велику інтелектуалку, ходила по хаті, накинувши на плечі мамину хустину (Любко Дереш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтелектуалка — -и. Жін. до інтелектуал. Великий тлумачний словник сучасної мови