інтелігібельний

ІНТЕЛІГІ́БЕЛЬНИЙ, а, е.

1. філос. Надчуттєвий, який осягається лише розумом, мисленням.

М. Шелер обґрунтував непересічну, котра переживе віки, думку про незамінну роль, абсолютну необхідність вищих цінностей, наріжних інтелігібельних сутностей, без яких людське життя втрачає свою визначеність та смислову наповненість (з наук.-попул. літ.);

Бог є інтелігібельний світ, світло людського духу (з рел.-церк. літ.);

Етикет у професійній комунікації та діяльності забезпечує інтелігібельний рівень спілкування, зберігаючи індивідуальність і цілісність особистості (із журн.).

2. книжн. Вигаданий, нереальний, надприродний.

Душа безсмертна і їй природно перебувати в інтелігібельній сфері буття й знати всі речі в їхній істині (з наук. літ.).