інтенційність
ІНТЕНЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. інтенці́йний.
Суб'єктність у широкому тлумаченні включає характеристику активності діяча, що вияскравлює інтенційність самого суб'єкта (із журн.);
Інтенційність як властивість дії не є релятивізованою щодо описів чи аспектів, тому що передбачає відповідний намір мовця (з навч. літ.);
Інтенційність свідомості у феноменологічній філософії розглядають через ті чи ті конститутивні акти (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me