1. Словник української мови у 20 томах

інтербригадівець

ІНТЕРБРИГА́ДІВЕЦЬ, вця, ч.

Член інтербригади.

У своїй автобіографії Моріс писав, що його батько (родом із містечка Таращі під Києвом) був інтербригадівцем (з наук.-попул. літ.);

Загалом у республіканській армії Іспанії воювало близько 40 тис. інтербригадівців із 54 країн (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтербригадівець — інтербрига́дівець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. інтербригадівець — -вця, ч. Член інтербригади. Великий тлумачний словник сучасної мови