інтервальний

ІНТЕРВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до інтервалу.

Величину, обернену швидкості поширення пружної хвилі в породі, називають інтервальним часом (з наук.-попул. літ.);

Часові ознаки можуть бути інтервальні й моментні, з-поміж яких перші характеризують результат процесів, а другі – визначають об'єкт у певний момент часу (з навч. літ.);

Інтервальний розподіл танків у сучасних гібридних війнах вимагає особливих знань ведення війни в умовах міста (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтервальний — інтерва́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. інтервальний — -а, -е. Прикм. до інтервал. Великий тлумачний словник сучасної мови