інтерв'юер
ІНТЕРВ'ЮЕ́Р, ІНТЕРВ'ЮЄ́Р, а, ч.
Той, хто бере, здійснює інтерв'ю.
– Хороша ідея. Може бути корисною. – А чим саме, Семене Семеновичу? – поштиво спитав інтерв'юер із Москви і витер хусткою чоло, на якому від викладу і наслідків обіду виступила пітна вогкість (В. Винниченко);
Сібілла виявилася блискучим інтерв'юєром (І. Роздобудько);
Роками акторка ховалася від набридливих інтерв'юерів – принаймні не була з ними відвертою (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтерв'юер — інтерв'юе́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- інтерв'юер — -а, ч. Журналіст, який інтерв'ює кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови