інтересантка
ІНТЕРЕСА́НТКА, и, ж., розм.
Жін. до інтереса́нт.
Інтересанткою дівчину прозвали випадково, після її постійного зацікавлення чужими долями та неодноразовим розпитуванням сусідів (із журн.);
Нова інтересантка поволі підходила до натовпу, вибираючи собі об'єкт для вивідування, щоб потім мати предмет для розмови (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me