інтерполювання
ІНТЕРПОЛЮВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. інтерполюва́ти.
Інтерполювання тексту наявне в тому разі, коли переписувач прагне висловити власне ставлення до відповідного уривку (із журн.);
Інтерполювання функцій легко здійснювати за допомогою усталених формул побудуви інтерполяційного многочлена для функції (з наук. літ.);
Якщо аргумент знаходиться за межами відрізка інтерполювання, то задача визначення значення функції в точці називається екстраполюванням (з наук.-попул. літ.);
Задача оберненого інтерполювання полягає в знаходженні значення аргумента, що відповідає заданому значенню функції (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтерполювання — інтерполюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- інтерполювання — -я, с., мат. Те саме, що інтерполяція 2). Інтерполювання функцій — знаходження за даною функцією іншої функції з наперед заданого класу функцій, яка збігається з даною функцією в заданих точках. Великий тлумачний словник сучасної мови