інтерполятор
ІНТЕРПОЛЯ́ТОР, а, ч.
Аналоговий або обчислювальний пристрій для визначення координат точки, що безперервно рухається аналітично заданою прямою.
Найпростішим прикладом аналогового лінійного інтерполятора є потенціометр: якщо напруга пропорційна довжині робочого ходу інструмента, то сигнал з повзунка потенціометра буде пропорційним поточному положенню інструмента (з наук.-попул. літ.);
Потенціометр у схемі лінійного інтерполятора керує рухом робочого органа за однією з осей координат (з навч. літ.);
Інтерполятор застосовують у верстатах та агрегатах з програмним керуванням (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтерполятор — Интерполятор — interpolator — Interpolator — обчислювальний пристрій для інтерполяції функцій, встановлення координат точки, яка безперервно рухається по кривій з заданими параметрами на площині або у просторі. Гірничий енциклопедичний словник
- інтерполятор — рос. интерполятор обчислювальний пристрій для інтерполяції функцій. Eкономічна енциклопедія
- інтерполятор — інтерполя́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- інтерполятор — -а, ч. Обчислювальний пристрій для визначення координат точки, що неперервно рухається по кривій з заданими параметрами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтерполятор — інтерполя́тор обчислювальний пристрій для інтерполяції функцій. Словник іншомовних слів Мельничука