інтертекст

ІНТЕРТЕ́КСТ, у, ч., лінгв., літ.

Співвідношення одного тексту з іншим через цитування, стилізування, діалогічну взаємодію текстів і т. ін.

Зв'язок між текстом та інтертекстом не має однолінійного характеру і не може розглядатися у площині запозичень чи впливів (з наук. літ.);

Слово Ф. Достоєвського як інтертекст зустрічається в низці творів В. Винниченка (“Чесність з собою”, “Божки”), де воно живе активно, вживається для підкреслення чи заперечення певної ідеї або для змалювання характеру (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me