інтерфікс

ІНТЕРФІ́КС, а, ч., лінгв.

Частина слова, що з'єднує корені або корінь із суфіксом.

У вітчизняній мовознавчій літературі, крім терміна “інтерфікс”, ще використовують поняття “сполучний голосний”. Така назва зумовлена тим, що інтерфікс за виконуваною функцією сполучає, з'єднує частини слова (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтерфікс — інтерфі́кс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови