інтифада
ІНТИФА́ДА, и, ж.
У палестинців – боротьба за звільнення окупованих територій, утворення самостійної держави.
У розпеченому пустельному повітрі другої інтифади палестинців (народного повстання) ізраїльські будівничі почали зводити восьмиметрову стіну між Східним Єрусалимом та Західним берегом річки Йордан (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтифада — інтифа́да іменник жіночого роду повстання — араб. Орфографічний словник української мови