інтонованість

ІНТОНО́ВАНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. інтоно́ваний 2.

Стимулюють емоційно-чуттєву сферу дитини яскраві фігурки й інтонованість мовлення та проспівування голосних звуків (з наук.-попул. літ.);

Вірш має дві сторони: зміст художнього образу й поетичну форму (інтонованість, музичність, ритмічність, риму) (з навч. літ.).