інтонуватися

ІНТОНУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. Вимовлятися з певною інтонацією.

Пов'язати окремі різновиди інтонації з конкретними типами складносурядних речень не можна, бо те саме речення може інтонуватися по-різному (з навч. літ.);

Спосіб читання віршів – це вже інтерпретація, тому й бажано, щоб так звана поезія для декламування інтонувалася відповідно до авторського бачення (з газ.).

2. Пас. до інтонува́ти.

* Образно. Гіпертрофований ігровий початок життя змінює ідеали краси швидше, ніж вони встигають досягти зрілості визнання, – ця думка інтонується виставою як застереження й заохочувальний заклик (із журн.).