інтракорпоральний

ІНТРАКОРПОРА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.

Стос. до внутрішніх частин тіла людини.

Протез пальця руки або ноги має інтракорпоральний імплантат і модулі, кожен з яких виконує свою власну функцію (з наук.-техн. літ.);

В Україні перші препарати медичної нанотехнології синтезовані й запатентовані 1998 р., зокрема й інтракорпоральний біокоректор (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me