інтракорпоральний
ІНТРАКОРПОРА́ЛЬНИЙ, а, е, спец.
Стос. до внутрішніх частин тіла людини.
Протез пальця руки або ноги має інтракорпоральний імплантат і модулі, кожен з яких виконує свою власну функцію (з наук.-техн. літ.);
В Україні перші препарати медичної нанотехнології синтезовані й запатентовані 1998 р., зокрема й інтракорпоральний біокоректор (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me