інтровертний

ІНТРОВЕ́РТНИЙ, а, е, псих.

Спрямований усередину; протилежне екстравертний.

Захід є екстравертним, його більше цікавить зовнішній світ, а Схід – інтровертний, бо ж більше стурбований внутрішнім світом людини (з наук. літ.);

Погляд когнітивного спостерігача – інтровертний: людину вивчають як систему перероблення інформації, а її поводження описують у термінах внутрішнього стану організму (з наук.-попул. літ.);

Вважають, що аутизм властивий переважно інтровертним підліткам (із журн.);

Соціоніка підводить до того, що лідери з інтровертною психікою не здатні керувати великим колективом (з газ.).