інтродукційний

ІНТРОДУКЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. літ., муз. Прикм. до інтроду́кція 1, 2; вступний (у 2 знач.).

В остаточному редакторському варіанті опери М. Лисенка “Тарас Бульба” створено увертюру, яка замінила невелику за обсягом інтродукційну частину (з наук.-попул. літ.);

Особливості авторського передтексту в п'єсах театру абсурду виявляються вже на рівні інтродукційної авторської ремарки та списку дійових осіб (з наук. літ.);

В інтродукційній частині поезії “Дві дороги” І. Франко, розмірковуючи над шляхами людини до щастя, пише: “Ввік до заслуги дві ведуть дороги, І дві корони жизнь [життя] нам може дати: Одна – трудиться і калічить ноги, А друга – з вірою й молитвою страждати” (з навч. літ.).

2. бот., зоол. Стос. до інтродукції (у 3, 4 знач.).

Дисертацію присвячено дослідженню адаптивного потенціалу та інтродукційних можливостей сосни кримської за гетерогенних умов Кривбасу відповідно до ступеня забруднення довкілля (з наук. літ.);

У мисливських господарствах Верхньодніпровського, Солонянського і Синельниківського районів на Дніпропетровщині простежуються позитивні результати щодо приживаності байбака внаслідок інтродукційного процесу, розпочатого 2000 р. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтродукційний — інтродукці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. інтродукційний — -а, -е. Стос. до інтродукції. Великий тлумачний словник сучасної мови