інтроект

ІНТРОЕ́КТ, у, ч., псих.

Уява, правило поведінки і т. ін., що є наслідком інтроекції.

Інтроекти, які залишаються чужорідними у внутрішньому світі людини, спричиняють її вагання, невпевненість, тривогу в життєвих ситуаціях (з наук.-попул. літ.);

Суб'єктом можуть усвідомлюватися ті інтроекти, які підтверджують його психологічну силу, і не усвідомлюватися ті, які ведуть до його слабкості (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me