інтронізувати

ІНТРОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, рел.-церк.

Здійснювати інтронізацію.

На підставі права патріархові дано повноваження висвячувати та інтронізувати митрополитів та інших єпископів очолюваної ним церкви (з рел.-церк. літ.);

Уперше в історії главу греко-католиків інтронізували на лівому березі Дніпра в новозбудованому патріаршому соборі Воскресіння Христового (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me