інтронізувати
ІНТРОНІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, рел.-церк.
Здійснювати інтронізацію.
На підставі права патріархові дано повноваження висвячувати та інтронізувати митрополитів та інших єпископів очолюваної ним церкви (з рел.-церк. літ.);
Уперше в історії главу греко-католиків інтронізували на лівому березі Дніпра в новозбудованому патріаршому соборі Воскресіння Христового (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me