інтуїтивність

ІНТУЇТИ́ВНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. інтуїти́вний.

У середині ХІХ ст. художність почала протиставлятися раціональності як утілення інтуїтивності, вільності мислення, містичного медитативного натхнення (з наук. літ.);

Чоловіча раціональність повинна доповнюватися жіночою інтуїтивністю, жорсткість і певна прямолінійність – емоційним інтелектом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтуїтивність — інтуїти́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. інтуїтивність — -ності, ж. Абстр. ім. до інтуїтивний. Великий тлумачний словник сучасної мови