інфарктний

ІНФА́РКТНИЙ, а, е, вет., мед.

Прикм. до інфа́ркт.

Гіперемія віддалених від інфарктного ядра ділянок мозку, ймовірно, формується внаслідок локального здавлювання церебральної тканини (з наук. літ.);

// розм. Стос. до лікування інфаркту.

Була вона сільським фельдшером. Потім навчання в медичному інституті, робота в інфарктній бригаді (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me