інфернальний
ІНФЕРНА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн.
Пекельний, диявольський.
Дмитро відчував серцем, печінкою, спинним мозком: Вероніку погубив той нижчий, інфернальний світ, з якого він її, виходить, так і не вирвав (Є. Кононенко);
Вона сама себе вважала “чорною”, писала інфернальні віршики і відловлювала галюцинації (І. Карпа);
У статті зроблено спробу на матеріалі роману В. Винниченка “Поклади золота” проаналізувати інфернальний складник символу золота із залученням матеріалів з міфології, фольклору, релігії, філософії (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інфернальний — Пекельний Словник чужослів Павло Штепа
- інфернальний — інферна́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- інфернальний — -а, -е. Пекельний, потойбічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інфернальний — інферна́льний (лат. infernalis, від inferna – підземне царство) пекельний, підземний. Словник іншомовних слів Мельничука