інформант

ІНФОРМА́НТ, а, ч.

1. Те саме, що інформа́тор 1.

Дослідження матеріалів регіональної преси в демократичному суспільстві на прикладі періодики США свідчить про те, що журналісти нерідко вдаються до таких суперечливих видів збирання й пошуку інформації, як, наприклад, надання грошової винагороди інформантові за конфіденційну інформацію (з наук. літ.).

2. Той, хто надає певну інформацію (у 2 знач.) як відповідь на запитання дослідника (у лінгвістиці, психології і т. ін.).

Цікаві дані про категорію звертання та засоби її вираження в індоєвропейських мовах отримано автором від інформантів (з наук. літ.);

У психолінгвістичних дослідженнях тільки на підставі спеціальних пошуків із широким контингентом інформантів можна сформулювати необхідні концепції (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інформант — інформа́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. інформант — -а, ч. Особа, що надає яку-небудь інформацію за завданням дослідника. Великий тлумачний словник сучасної мови